На допомогу вчителям

НАВЧАЛЬНО-МУЗИЧНІ ІГРИ

Із кн.: Печерська Е.П. «Уроки музики в початкових класах» – Київ: Либідь, 2001 (с.147–148, 218–266).

[ред. Р.Д.]

Святковий концерт – Хто пісню заспіває з нами, добрішим й розумнішим стане!

Знов святковий настрій в нас, знов радіє увесь клас!

Учень-диригент – кожен ряд вибирає свого диригента, який керує співом, як учитель. Він оцінює спів учнів, учні оцінюють його «диригентську майстерність».

Варіант: клас вибирає учня, який керуватиме оркестром дитячих інструментів.
                                                   Ми чуємо сьогодні знову   оркестру музику чудову.

Хай нашу гру всі чують люди. А хто ж в нас диригентом буде?

Звучи, наша пісне! – “учитель” (один із учнів) показує на своїй руці (модель нотного ста-ну) звуковисотний малюнок придуманої ним мелодії, слухає спів класу й оцінює його.

Музична зарядка – “учитель” (учень) імпровізує рухи під музику. Клас повторює їх.

Чую дзвін, та чи знаю, чий він? (де він?) – “учитель” виконує фрагмент знайомої пісні на одному з дитячих інструментів, але так, щоб інші діти не бачили його.

Діти визначають: із якої пісні прозвучав уривок, на якому інструменті був виконаний, охарак-теризовують особливості звучання інструменту.

Різні тембри звуки мають. Хто про них нам нагадає?

Чи є якась клавіатура в знайомої усім бандури?

А чи нема сестри в сопілки, яка теж грає ніжно й дзвінко?

Музичний оглядач – щотижня одному з учнів пропонується удома уважно слухати музичні радіо- і телепередачі, а потім у класі розповісти про почуту музику.

Музичне інтерв’ю – після слухання музики в класі одному з учнів пропонують «узяти інтерв’ю». Діти вчаться не тільки чітко й виразно відповідати на запитання, а й ставити їх.

Гастролер-музикант – Чарівна музика до нас – прийшла сьогодні в перший раз.

Учень, який навчається в ДМШ, допомагає вчителеві провести урок: виконує підготовану п’єсу і стисло розповідає про неї; вчиться поводитися на уявній концертній сцені.

Круглий стіл – після виступу «гастролера-музиканта» учні за власним бажанням вислов-люються про почуту музику. Вчитель ненав’язливо спрямовує хід дискусії.

Конкурс юних музикантів-виконавців – Яке наступне в нас завдання?

Приготувались до змагання!

Клас вибирає журі, яке оцінює якість виконання, нагороджує виконавців оплесками.
Переможцям можна вручити призи: дитячі книжки про музику.
Конкурс може проводитися у двох номінаціях: конкурс співаків та конкурс інструменталістів.
Уважний слухач –     А хто сьогодні в нас уважний? Хто музикант сьогодні справжній?

Хто назву твору пам’ятає? Докладно скаже нам:

Про кого, й що, і як   ця музика розповідає?

Учням пропонують упізнати й розповісти про твори, які звучали сьогодні на уроці.

У кого краща музична пам’ять? – Знов музики чарівні звуки до нас донесли вмілі руки.

Чи можна пісню відгадати, якщо без слів її зіграти 
Хто загадку з вас відгадає: який твір зараз пролунає?

А зараз слухай, не співай. Що це за музика, вгадай!

Слухання інструментальних творів, в яких використано мелодіії народних пісень.   

Вгадай мелодію – Що головне у пісні кожній? По чім   впізнати її можна?

Музичну пам’ять розвиваймо: усі мелодії згадаймо.

А зараз постарайся дуже: вгадай мелодію, мій друже

Вгадай твір за ритмічним малюнком – Для вас музичний подарунок:

Хто знає, що це за «малюнок»?

Уважно слухай, не дрімай: за ритмом танець упізнай!

Учитель відтворює спочатку тільки ритм того чи іншого танцю.
Після того, як діти згадають назву танцю, – грає його музику.
Вгадай пісню за супроводом – Складне завдання нас чекає: яка це пісня, хто вгадає?

Є супровід у пісні кожній. За ним впізнати пісню можна.

Не тільки вгадай, а ще й заспівай – Яка це пісня, відгадайте, а потім гарно заспівайте. Діти повинні впізнати пісню за нотним записом, просольфеджувати її.
Розпізнай жанр – Чи можна музику співати і одночасно танцювати?

Свою ти пам’ять розвивай: усе про твір цей нагадай.

Діти мають визначити: що прозвучало (пісня, танець?), охарактеризувати музику твору.
Музична вікторина – Згадай: де музика оця (пісня ця) звучала, який характер вона мала?
Подорож сторінками знайомих опер і балетів, сторінками музичних казок.
Із якого кінофільму (мультфільму) пісня? 
Концерт за заявками – Артисти всі сьогодні є. Готовий наш конферансьє?

Тільки для мами – Нам треба маму привітати і пісню вивчити до свята.

Вже пісню вивчили ми з вами, її присвячуємо мамі.

Я  мамі казку подарую, для мами щось зімпровізую.

Композитори  –  Артисти в класі є "народні. Хто ж композитор в нас сьогодні?

 Натхнення, завітай у клас! Ця творча гра якраз для нас.

Створити можна варіацій, хто скільки зможе, навіть двадцять.

І кожна в чомусь особлива: і неповторна і красива.

Виконати знайому пісню, варіюючи кожний куплет.
– Перетворити мелодію з дводольної на тридольну.
– Ритмізувати й мелодизувати тексти, наприклад, зімпровізувати мелодії на слова:

Добрий день, Жовтневий день, Похмурий день, Сонячний день; 
Добрий день у добрий час, любить музику наш клас;
Добрий день, добрий день, ми чекаємо пісень; 

Добрий день, січневий день, знов чекаємо пісень (скучили ми без пісень);

Добрий день, вже йде весна, поспіша до нас вона; 
Знову до нас в гості повернулась осінь;

Ми цілий тиждень не співали, від музики відпочивали;

Чарівники – одну й ту ж музику перетворити і в пісню, і в танець (не змінюючи її музич-ного тексту).
Наш оркестр – складання інструментального супроводу до пісні (або твору зі слухання).
Творчість – Зайнятись творчістю спіши: складай пісні, казки, віршіі!

Де живуть ноти? – Цікава є для нас робота: ми будемо вивчати ноти.

Я сподіваюсь,ви не проти – дізнатися, де “мешкають” ці ноти?

Складання казок, пісеньок про ноти «сонячну», «мінливу (мі, мі-бемоль)», «містичну», «фан-тастичну» (Соль, Мі, Фа тощо). 

Письменники – Ти інструменти уяви і казочку про них склади.

А зараз спробуйте, будь ласка, про рідну музику створити казку.

Складання казок про музику, музичні інструменти.
Поети й композитори – Хто може за одну хвилину створити пісню тричастинну?
Складання віршів, пісень.
Композитори й музикознавці – Куплетну форму кожен знає.

То хто ж нам гарно заспіває?

Знайдемо істину у спорі: де кульмінація у творі?

«Композитори» створюють мелодії, «музикознавці» їх аналізують.
Слухаючи музику, діти показують, як вона розвивається.
Музикознавці – У формі цій все просто й ясно: частини-розділи – контрастні.
Діти визначають форму твору.
Музично-театральний спектакль –

Що це таке, скажіть детально – спектакль музично-театральний?

Оперний спектакль – Бувають опери ліричні, бувають також і комічні.
«Пан Коцький» – казка є народна. Хто розповість її сьогодні?
Слухання й аналіз фрагментів опери М.Лисенка “Пан Коцький”.

І знову – добра новинá: а незабаром вже весна!

Невже ж таке колись буває, що Зиму Весна зустрічає?

Цікава опера – у клас – зайшла, щоб здивувати нас.

 Слухання й аналіз опери М.Лисенка “Зима і Весна”.
Про що і як розповідає музика – Відчуття природи, почуття людини…

Ми у чомусь схожі, в чомусь ми єдині.

Це, може, ще не кожен знає: і музика характер має.
Хто може музику вгадати, і почуття в ній розпізнати?

Здається, що вже кожен знає, як музика розповідає.

Узагальнити, що кожен музичний твір має свої характерні риси, створює певний настрій у слу-хача за допомогою особливостей мелодії, супроводу, темпу, динаміки, регістрів, ладу тощо. Нагадати, що є твори, які можуть цікаво розповісти уважному слухачеві про наших друзів, улюблених героїв.
Впізнай музичний портрет – Відкрийте нам один секрет:

так чий музичний це портрет?

Якщо хтось зміг його впізнати, попросимо нам показати.

Послухавши твір, з’ясувати: про кого розповідає музики і показати пантомімою. 
Подорож до зоопарку – У зоопарку ви бували? Кого там бачили, впізнали?
Уявити собі мешканців зоопарку. Використовуючи засвоєні поняття, охарактеризувати музику, яка зображає тварин, комах, птахів, змій тощо та їх спів.
Подорож до моря – Природа різна: це і гори, і луг, і степ, і море.
Імітувати голосом і на музичних інструментах звуки природи: дощу, зливи, плескоту морських хвиль, завивання вітру, гургіт грому. Охарактеризувати ці звуки.
Подорож у ліс – уявити зелений шум: “розмови” дерев, кущів, спів птахів, звірят. Відтво-рити й охарактеризувати ці звуки.             А серед них хтось грати вміє?

А музику хтось розуміє?

Мандрівка в казкову країну – рухами, голосом, грою на музичних інструментах показати, хто куди хотів би мандрувати й кого хотів би зустріти.

Їдемо в далекий край. Слухай музику, співай.

Старався добре перший клас, мандрівка гарна вийшла в нас.

У зеленому саду – Хоча пройшов вже листопад, ви уявіть зелений сад.

Інсценування окремих фрагментів казки, пісні.

Все співає в лісі – Цікаво, хто це може знати: чи вміє дерево співати?

 Інсценування казки з імпровізацією пісень дерев.
На пташиному дворі – А як на різні голоси пташки співають для краси?
Імітація пташиної “розмови”. Спільне створення сюжету казки, її інсценування.
Що бачив я і чув улітку? – О, літні враження багаті! Та  як у музиці їх передати?

Що нам дарує тепле літо? – Дерева, трави, сонце, квіти.

Учні відтворюють звуки природи (звукоімітаціями), розповідають про побачене «музичною мовою».

Готуємося до зустрічі Нового року та Різдвяних свят –

В уяві нашій – дивна річ – наш сон у новорічну ніч.

Скажіть, дівчата і хлоп’ята, яке в нас незабаром свято?

Подорож – Співаймо пісеньки барвисті. Хто хоче бути в нас артистом?
Діти, «подорожуючи» в уяві по різних країнах, слухають і співають відповідну музику.
Приїзд іноземців – А зараз треба сісти тихо: здається, хтось до нас приїхав…
До класу входять «іноземці» (кілька учнів), які “не знають” української мови. Свої думки й по-чуття вони передають жестами, мімікою й окремими звуками.
Діти мають вгадати: який настрій в «іноземців», про що намагаються нам розповісти?
Згадаймо сиву давнину – Я, незважаючи на моду, люблю пісні свого народу.

Цікаві ігри є народні, ми  «Мак» розучимо сьогодні.

Таночки-хороводи порівняйте, що зображають – відгадайте.

А на Івана, на Купала, які пісні колись співали?

Театр мініатюр – Чи не могли би ми це свято   та й з вами, діти, – проінсценувати?

Інсценування календарно-обрядових та родинно-побутових пісень.
Балетний спектакль – А чим, якщо це не секрет, так відрізняється балет?

Оркестр продовжує нам грати, хто з вас бажає танцювати?

Передати жестами, мімікою розповідь про якусь подію, про свої почуття.

Підібрати музику до цього «спектаклю».

Театральний спектакль – Листочки різнокольорові, приємно бачити вас знову.

Цю казку дуже симпатичну ми перетворимо в музичну.

Хто гарну пісню не забуде, напевне переможцем буде.
А можна й мовчки «розказати»: сюжет у жестах передати.

Створення та інсценізування казки «Осінні листочки», «Як весна з літом зустрічається».
Інсценізування казки про народні музичні інструменти тощо.
Все ясно і без слів – показати (жестами, мімікою), хто з казкових героїв міг би передати свої почуття звуками маршу.
Знайди свою музику – вибрати музику, що найбільше відповідає за характером твоєму на-строю.
Проспівай своє ім’я – В усіх є пісенька своя: ти проспівай своє ім’я.
Хто співає ? – Зараз пісня пролунає. Чий це голос? Хто вгадає?
Не дивлячись на дітей, учень вгадує: хто з однокласників співає, які почуття намагається пере-дати своїм співом.
Правила співу – Вже знають всі, як розмовляти. А що це значить – заспівати?

Співати треба некрикливо. Готує вступ усіх до співу.

 Акорди вступу прозвучали, до пісні нас підготували.

Розвиваємо слух – Хто хоче тоніку знайти? Ми можемо допомогти.
Слухаючи мелодію, доспівати в ній тоніку. 

 Перевірте ви слух свій: це звук високий чи низький?

Тепер хай попрацюють руки: покажемо, які це звуки.

У кожного свій тембр звуку. Це чують всі, хто не без слуху.

Уявити гру відомих музичних інструментів, проімітувати їх звучання.
Розвиваємо пам’ять – повторювати віршовані рядки, музичне вітання вчителя;
– згадати літературний твір (вірш, казку, оповідання) і пояснити, де в ньому кульмінація.

Розвиваємо творчу уяву – створення казки під враженням від музики;

                                               – конкурс на краще виконання ролей героїв казки;

– спілкування героїв казки з учнями (імпровізація).

Прийшов сьогодні на урок віночок пречудових казочок.
А зараз – творче всім завдання: чиє найкраще виконання?

Не тільки є у нас артисти, а й режисери, сценаристи.

Напевно, казку всі читали. А є ще опера. Не знали?

Фрагменти будемо співати, з захопленням інсценувати.

– малювання під враженням від музики (Як я бачу музику?).
– підбір схематичних зображень облич, які відповідають характеру пісні;

– уявляння музики внутрішнім слухом під враженням від картин 

Якщо обличчя певний вираз мають, це мімікою називають.

В малюнок можна зазирнути. А може хтось його почути?

Ця галерея незвичайна, озвучимо її негайно.

По-різному почути можна, хоча це вміє… ні, не кожний. 

На знімальному майданчику – Лунає музика давно не тільки у театрі, а й в кіно.

Уважним будь, четвертий клас! Хто режисер сьогодні в нас?

Створення дітьми «кінофільму» та його озвучення.

Багато ви нового взнали і дуже грамотними стали.

Ви музику не забувайте, читайте, слухайте, співайте.

Хай другом музика вам буде, вона потрібна добрим людям.

Сценарій свята «Різдвяну свічку запалімо»

1. Христос народився! Ми раді вас бачити на нашому святі,яке присвячене традиційному різдвяно-новорічному обряду українців.  Колядування  (щедрування) приурочувалось трьом основним святам зимового циклу: Різдву  - 25 грудня (7 січня), Новому рокові – 1 (14січня), Водохрещам – 6 (19 січня). В селянському календарі українців це були найважливіші, найурочистіші події року, які за своїм значенням майже не поступалися Великодню.
2. (виходить ангел на сцену) Христос народився! (ведучий відповідає). (ангел показує на декорації, розглядається). Як у вас тут гарно. Затишно.

1. Так,гарно. А ще у нас гарно колядують. Залишайся з нами , та послухай.
2. Дякую. Мені дуже цікаво, а можна і я вам розкажу трохи про різдвяні свята.

1. Авжеж,ми залюбки послухаємо.
2. Споконвіку на Україні зимові свята супроводжували численні традиції, звичаї, обряди, вірування. За допомогою поетичного слова і магічного акту, святковою урочистою обстановкою люди прагнули створити в ці дні вимріяний образ достатку , щастя, злагоди і спокою в своїй оселі. Свята вечеря – це спільна вечеря всього роду, символ домашнього вогнища. Навіть покійні родичі і ті, що безвісті загинули, за народним повір ям, збираються на цю вечерю разом. Тому до неї готувалися завжди завчасно і старанно всі члени сім ї. (трохи відходить в бік, на екрані – відео матеріал про приготування до Різдва). Напередодні самих зимових святок прибирали насамперед оселю: білили стіни, стелю і піч, мили лави, стіл ,кухонне начиння. Тоді ж, прали білизну, чистили одяг, впорядковували в господарських приміщеннях, заготовляли дрова та корм для худоби, оскільки під час усього святкового періоду всі ці роботи категорично заборонялися. Вони мали бути закінченими до урочистої свят – вечірньої трапези 24грудня (6 січня).  

Музичний номер.

1. ( на краю сцени сидить дітько і махає хвостом). Так – так – так, і що це у нас таке тутечки? І співають, і розказують усілякі вигадки. (встає, ходить по сцені, розглядається, виходить ангел, говорить до ангела). О, ти чого це у білому, тебе хтось цукровою пудрою посипав?
2. Я, ангел, і розказую нашим глядачам про різдвяні свята.

1. О, так я про них усе знаю. (стає на краю сцени, починає загинати пальці і рахувати свята) день революції у пеклі – раз, день неслухняних дітей -  два, день лінивого нероби – три….. (тут ангел його перериває)
2. Зажди, ти щось наплутав, ми говоримо про різдвяні свята,  про свят вечір, про новий рік, водохреща. Ти краще послухай як дітки колядують, і все зрозумієш.

Музичний номер.

1. (дітько повторює останні рядки колядки, сідає на сцені, витягує блокнот і роблячи вигляд що щось записує, говорить до ангела із серйозним виглядом). Так, я готовий, давай далі розказуй а я запишу,щоб нічого не пропустити, ото хлопці у пеклі нарегочуться. (сміється).
2.  Даремно ти смієшся, наші прадіди бережуть і виконують ці звичаї вже два тисячоліття. ( відеоматеріал про дідуха). Із сходом вечірньої зорі господар вносив до хати святковий сніп із пшениці, жита чи вівса – «діда», «дідуха», «коляду», «колідника»який ставив на покуті , або на стіл, тобто на почесне місце, переступаючи поріг він скидав шапку і вітався з господинею, ніби вперше з нею бачився:

-          Дай , Боже, здоров я!

-          Помагай, Боже! – відповідала вона – А, що несеш?

-          Злато, щоб увесь рік ми жили багато, - говорив господар.

1. (виходить дітько на сцену, виносить із собою віник, перевертає його догори дригом і говорить). Я хлопець господарський, і собі в хаті поставлю таку річ, аби побільше грішників приходило до мене.
2. Ти , що в казанку переварився,  чи тобі на хвіст наступили, де ж ти рівняєш праведне  з грішним,ці традиції тільки для справжніх християн. (виходить на середину сцени). З різдвяним днем українські селяни пов язували чимало своїх прикмет про врожай і погоду в наступному році:

-          Як на Різдво сніг, то добра озимина буде.

-          Як на дві неділі перед Різдвом рясний іній, то перед Петром – буде на гречці рясний цвіт.

-          На Різдво метіль – бджоли будуть гарно роїтися.

-          Який день Різдва – такий і на Петра, який по Різдві – такий і по Петрі.

-          Зеленіє Різдво  - білий Великдень.  

1. (дітько сумний ходить по сцені, на підлозі поруч біля нього лежить мішок з великою діркою, в яку дітько просовує руку і  з трагічним лицем говорить). А у мене одна прикмета, як принесу порожній мішок без душі, то зась мені до пекла. (звучить музка наступного номеру, ангел виходить за куліси в одну сторону, а дітько в другу сторону).

Музичний номер.

2. (виходить ангел). За тиждень після коляди – відзначали Щедрий вечір. Щедрим або багатим цей вечір вважався тому, що на відміну від Свят-вечора, до трапези входили також скромні страви: ковбаси, смажене м'ясо та інші. Крім них ще готували вареники із сметаною, гречані млинці з додачею м яса. В деяких регіонах України варили другу кутю, і заправляли її смальцем. Основною подією Щедрого вечора на Україні було щедрування, яке супроводжувалося церемоніальним обходом хат , із побажанням щастя, здоров я і благополуччя членам сім ї. На відміну від колядування в обряді щедрування активну участь брали дівчата і жінки, а також діти.

1. (з-за куліс виходить дітько зав’язаний в гарній хустині). Пани господарі пустіть щедрувати.
2. Та ти ж не знаєш жодної щедрівки.

1. А я послухаю, як ви співаєте, та й собі навчуся. Де мені краще стати. Тут,  (підходить до мікрофону) , тут – (стає на коліна перед колонкою і притуляє вухо), чи тут – (виходить в зал і сідає комусь на коліна на кілька секунд, поки йде музичний номер виходить із залу).

Музичний номер.

2. З новим роком  - 14 січня, тісно пов'язаний український звичай «засівання», який зранку виконували хлопчики віком 14 років. Заходячи до хати родичів чи сусідів, вони здійснювади символічне посівання зерном, що носили з собою в торбинках, виголошуючи одночасно новорічне поздоровлення.

Виходить хлопчик і засіває розказуючи віншування.

1. (приходить дітько ,розглядає хлопчика, в руках тримає свій мішок). Яка краса,(бере у руки його торбинку), яка робота, і міцна ж до того, слухай хлопче давай мінятися, я тобі шикарний мішок вмістимістю 20 людських душ, а ти мені свою торбинку.(хлопчик не погоджується, той витягує чупа-чупс), а так? (далі не погоджується)
2. (ангел заступається за хлопчика, і він йде зі сцени). Вчора ти був поганий, сьогодні поганий, тобі не набридло пакості робити добрим християнам.

1.  Ні, то ж моя робота, моє покликання.(притискає мішок до грудей)я ж купаюся в задоволенні як рибка у воді.
2. (ангел відвертається щоб дітько не чув). Так так я б тебе скупав в ополонці на Водохреща.

1. Що ти там бурчиш?
2. Та я так про себе, оце хочу розказати вам про  закінчення періоду святок зимово-календарного циклу, і завершувало його свято Водохреща, яке супроводжувалося різними обрядовими діями, звичаями та повір ями. Центральне місце серед них займали обряди пов’язані з водою. ( відео матеріал).

Музичний номер.

1. (виходить дітько на середину сцени ). Тепер я бачу наскільки  українці шанують сво звичаї традиції та обряди. Коли я йшов до вас на свято, то думав, що тут є неслухняні діти, але бачу серед них добрих християн які добре колядують і шанують сою культуру. Бувайте, мені тут нема чого робити.(йду геть).
2. Отже традиційна різдвяно-новорічна обрядовість українців відзначалась надзвичайною багатоманітністю. Святки сприяли зближенню  й згуртуванню всіх членів сім ї, сусідів і односельчан в одну велику родину. Хай ведуть нас до цього споконвічні ідеали, виплекані в неперевершених своєю святковістю, красою , добром і любов ю обрядах, звичаях і традиціях, народному колядуванні і щудруванні.

Музика на завершення.